І без війни себе вбивають люди.
Це нас вбиває особистий гріх.
А варто лиш обмитись Агнця кров'ю,
І станеш чисто-білим, наче сніг.
Христос до Себе кожного голубить,
Як матінка маленьке немовля.
Це сатана людськії душі губить.
А Бог дає прощення і життя!
До покаяння кличе і покути.
До зречення, до саморозп'яття, -
За кожним вибір: як нам далі бути!?
В Словах Христа є радість, майбуття.
Та світ й донині тішиться гріхові.
Христа Закони кинуті на бік.
Чи прагнеш ти Христової любові?
Господня кров могутня змити гріх!
*
"А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде.
Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою, той її збереже". (Євангелія від Луки 9:23-24)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэма "Дочь Иаира" - Вадим Сафонов Когда щупальцы разочарования обхватили твое сердце.
Небо затянулось свинцовыми тучами. И кажется тебе
никто не может помочь. Тогда из глубины твоего
естества раздается крик - это крик истерзанной
болью души, запертой в стенах отчаянья и беспомощности.
Этот крик услышан Богом, который всегда готов помочь
сокрушенным сердцем, измученным и ослепленным горем
людям, в духе которых зарождается огонь веры.
«Дочь Иаира» - девочка подросток, которая была
воскрешена и исцелена Иисусом Христом. Один из
тысячи реальных фактов служения Богом человеку.
Служения, которое не прекращается и сегодня.
