Велика сила в спокої людини.
Коли душа тремтить, не діє дух.
Від нервування прикрі думи линуть
І притупляють очі серця й слух.
Здається, що закрите світле небо
І, як ніколи, темне майбуття.
Надія лиш на Бога – не на себе,
Вливає струмінь вічного життя.
Воно ж бо не в обставинах, не зовні,
І навіть не в характері, словах.
Серця розбиті, що спокоєм повні, -
Це подих віри там, де смерті жах.
Живий потік і радість невгасима,
Засади Царства миру на землі!
Чи володієш ти, мій друже, ними?
Чи в попелищі віри стогнеш з тими,
Кого здолала власна чорна злість!
Лидия Гапонюк,
Турция, Стамбул
Пишу стихи, прозу. Родилась в Украине, живу в Стамбуле.
Прочитано 6633 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Война - брат Геннадий Пока Христиане разбираются между собой ,кто прав, всё делается для того чтобы слово Христианин, было забыто.
Почему люди готовы любить друг друга, во время войны, во время мира воюют друг с другом, чтобы доказать,себе я прав в этом.
