Как трезвучие создает аккорд, так единение духа, души и тела близких людей создает Гармонию.
И именно эта Гармония зарождает новые миры во вселенной, зажигает звезды и освещает всех идущих и жаждущих.
И это единение называется Любовью!
Вы слышали, как поют воробьи, когда один другому чистит перышки?
Вы почувствовали, что воздух наполняется запахом, набухающей почками смородины?
Вы видели, как важно вышагивают по стерне аисты, трепетно поглядывая друг на друга?
А как потеплевший ветерок, нежно заигрывает с кронами деревьев?
Вы уловили дыхание жизни, исходящее от земли?
Да, вы правы – это Весна вступила в свои права и передает всему живому Ритм Гармонии Сущего!
Это Любовь спустилась на землю!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
