Під ногами пісок,
На зубах - пил доріг-бездоріжжя...
Вітер пише картини на білому тілі пустелі.
Лантух втрачених днів
Вп"явся в плечі - мотузками ріже
І роз"ятрене небо за купол -
У храмі без стелі.
Люди йдуть... Йде народ.
Безпритульна Христова отара.
Хлів земний затісний,
Манять трави горішніх земель.
Ген - за марами-змарами
Сходить, як сонце, опара...
Мирро капа на душі байдужі
У храмі без стелі.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Воскресну - Дудка Надежда Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу.
